ВПЛИВ ТОТАЛІТАРНОЇ ІДЕОЛОГІЇ НА ГОНЧАРСТВО ОПІШНОГО 1950-Х – 1960-Х РОКІВ

October 22nd, 2022 від Administrator

Ольга Кульбака

заступниця директора з розвитку музейної інфраструктури генерального Національного музею-заповідника українського гончарства,
аспірантка Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка,
Україна

Оригінал, без дозволу автора не цитувати!

ВПЛИВ ТОТАЛІТАРНОЇ ІДЕОЛОГІЇ НА ГОНЧАРСТВО ОПІШНОГО 1950-Х – 1960-Х РОКІВ

Резюме: У статті розглянуто стан гончарства Опішного в добу тоталітаризму, вплив радянського режиму на побут та творчість опішненських гончарів у 1950-х–1960-х роках, функціонування гончарних артілей “Художній керамік” та “Червоний гончар” як радянських комуністичних підприємств.

Ключові слова: тоталітаризм, гончарство, гончар, Опішне, артіль, радянський режим.

Download PDF: Ольга Кульбака

This entry was posted on Saturday, October 22nd, 2022 at 16:33 and is filed under ОСНОВИ УКРАЇНСЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ.

6 responses about “ВПЛИВ ТОТАЛІТАРНОЇ ІДЕОЛОГІЇ НА ГОНЧАРСТВО ОПІШНОГО 1950-Х – 1960-Х РОКІВ”

  1. Уляна Штанденко said:

    Шановна пані Ольго, завдяки Вашому дослідницькому ентузіазму ми маємо змогу дізнатися про невмирущу спадщину гончарського мистецтва. Дякуємо за Ваш труд та дослідження. Цікаво, чи збереглося опішнянське гончарство до сьогодні. Якщо так, то в якому ідейному напрямку працюють зараз майстри.

      Цитувати

  2. Світлана Прищенко said:

    пані Ольго, цікава стаття, повністю поділяю Ваші думки щодо засилля соцреалізму, на жаль, він торкнувся і декоративно-прикладного мистецтва, проте творчі прийоми опішнянської кераміки колористично самобутні, впізнавані та мали і мають вагомий вплив на розвиток дизайну в Україні, навіть за радянських часів майстрам вдавалося уникати тоталітарної символіки, зберігаючи автентичність виробів, маю на кухні настінну опішнянську таріль, придбану мамою десь у 1970-х рр. і яка витримала кілька переїздів по країні

      Цитувати

  3. Жанна Янковська said:

    Дуже цікаві факти підібрано, п. Ольго, про те, як за допомогою соцреалізму “совєти” намагалися оригінальне опішнянське гончарство уніфікувати й таким чином знищити. Хотілося б не лише хронологічних фактів, а й аналізу, як це внутрішньо вплинуло на саму суть явища. Що або хто вирятував його, як воно функціонує на сьогодні? Що збереглося і що назавжди втрачено? Які перспективи. Та й “досовєцьку” історію варто було б коротко подати.

      Цитувати

  4. Анонімний said:

    Шановна пані Ольго, завдяки Вашому дослідницькому ентузіазму ми маємо змогу дізнатися про невмирущу спадщину гончарського мистецтва. Дякуємо за Ваш труд та дослідження. Цікаво, чи збереглося опішнянське гончарство до сьогодні. Якщо так, то в якому ідейному напрямку працюють зараз майстри.

    Дякую за Ваш відгук!Опішнянське гончарство зараз функціонує завдяки поодиноким майстрам, які працюють вдома. Також вагому роль у збереженні і примноженні відіграє Національний музей-заповідник українського гончарства, який заснований і працює в Опішному.

      Цитувати

  5. Анонімний said:

    пані Ольго, цікава стаття, повністю поділяю Ваші думки щодо засилля соцреалізму, на жаль, він торкнувся і декоративно-прикладного мистецтва, проте творчі прийоми опішнянської кераміки колористично самобутні, впізнавані та мали і мають вагомий вплив на розвиток дизайну в Україні, навіть за радянських часів майстрам вдавалося уникати тоталітарної символіки, зберігаючи автентичність виробів, маю на кухні настінну опішнянську таріль, придбану мамою десь у 1970-х рр. і яка витримала кілька переїздів по країні

    Дякую за Ваш відгук. Справді, у 1950-х-1960-х роках спостерігався розквіт опішнянського гончарства. На цей період припадає діяльність гончарів-корифеїв, роботи яких мають високу мистецьку цінність.

      Цитувати

  6. Анонімний said:

    Дуже цікаві факти підібрано, п. Ольго, про те, як за допомогою соцреалізму „совєти“ намагалися оригінальне опішнянське гончарство уніфікувати й таким чином знищити. Хотілося б не лише хронологічних фактів, а й аналізу, як це внутрішньо вплинуло на саму суть явища. Що або хто вирятував його, як воно функціонує на сьогодні? Що збереглося і що назавжди втрачено? Які перспективи. Та й „досовєцьку“ історію варто було б коротко подати.

    У дорадянський період опішненське гончарство функціонувало під впливом Полтавського губернського земства. Іван Гладиревський, Андрій Сидоренко, Іван Гопкало навчали молодих гончарів у гончарних школах при артілях. Не зважаючи на вплив радянської влади, самобутність опішненської кераміки вдалося зберегти. Рекомендую відвідати Національний музей-заповідник українського гончарства і більш детально ознайомитися з історією опішненського гончарства.

      Цитувати

Напишіть відгук