Вельмишановні учасниці й учасники Інтернет-конференції з українiстики!

Дорогі колеги!

Сьогодні у період кривавих подій в Україні як ніколи важко писати Вітальне слово до нашої Тринадцятої конференції. Адже підготовка до неї розпочиналася в Інституті слов’янської філології Мюнхенського університету Людвіґа-Максиміліана ще мирного 2021 року, а відкриваємо ми її у 2022-ому під час війни. На жаль, війна змінює все: сприйняття часу та простору, змінює нашу реальність, оголює чимало болючих проблем, перед якими нині постала Україна. Війна змінює нас. Усі ці події, втрати та світоглядні зміни стануть, безумовно, темами для подальших наукових студій наших наступних конференцій. А наразі ми тримаємо оборону, відстоюємо українську незалежність, українську ідентичність й українське слово.
Цього року ми знову раді щиро вітати вас на нашій XIІІ-ій Міжнародній науково-практичній Інтернет-конференції з україністики «Діалог мов – діалог культур. Україна і світ». Те, що вона проводиться знову, ми зобов’язані, головним чином, великій зацікавленості до україністики науковців з різних куточків світу.
Щороку наш міжнародний науковий форум приваблює фахівців-україністів не лише з України, а й з інших країн Європи та світу – Польщі, Німеччини, Чехії, Словаччини, Росії, Білорусі, Хорватії, Угорщини, Англії, Канади, Японії, Австралії, Аргентини. Їх всіх об’єднує спільна зацікавленість Україною, її мовою, літературою та культурою, незважаючи на кордони. Постійнe зростання числа учасників конференції демонструє їхнє велике зацікавлення у сучасній формі міжнародниго діалогу. Особливо сприятливий він для молодого покоління фахівців, які завдяки цій формі спілкування, мають можливості пропонувати свої дослідженя до обговорень широкому колу досвідчених науковців-україністів. Такий відкритий та поважний науковий обмін характерний для всіх наших мюнхенських конференцій, і є цінним сам по собі.
Ми, як організатори конференції, постійно дбаємо про залучення до участі в роботі наших конференцій фахівців з різних наукових галузей. Напочатку роботи конференції в ній працювали мовознавча, літературознавча секції та секції з питань освіти і культури. У драматичний, але водночас визначальний для України 2014 рік, була започаткувана нова – «Основи української національної ідентичності», яка викликала особливе зацікавлення серед учасників конференції. Суголосна духові часу, ця секція відкрила українським дослідникам нові можливості для міжнародного наукового діалогу і стала поштовхом для створення спільних міжнародних наукових проектів у майбутньому. Так, наприклад, результатом її роботи став опублікований у Мюнхені до Українсько-німецького року мов 2017/2018 двомовний німецько-англійський збірник праць дослідників-україністів з Німеччини, Польщі, Канади та України «Україна та українська ідентичність у Європі крізь призму мови, літератури, культури», який широко репрезентує окреслену проблематику та робить її більш зримою на міжнародній арені. Важливий і факт того, що в рамках секції сформувались групи науковців, які працюють над розробкою тих чи інших злободенних питань сучасних гуманітарних наук. Однією з них є, наприклад, проблемна група «Формування національних основоположних підстав сучасного українського народознавства та літературознавства». На основі доповідей науковців цієї групи в Україні за редакцією проф. Олексія Вертія (м. Суми) та ін. уже вийшли друком випуски тематичного збірника під такою ж назвою.
З огляду на критичний стан мовної ситуації в Україні на конференції 2015 року розпочала свою роботу секція з питань вивчення та викладання української мови як іноземної, а згодом при Інституті слов’янської філології університету Людвіґа-Максиміліана був відкритий «Міжнародний центр української мови як іноземної». Рамки нашого співробітництва з відповідними кафедрами університетів та інших наукових установ в Україні та поза її межами поступово розширюються. Так, результатами роботи секції та «Міжнародного центру УМІ» став проект до Українсько-німецького року мов 2017/2018 «Німецько-українська on-line-база юридичної термінології» у співпраці з Науковим центром німецького права Київського національного університету імені Тараса Шевченка та ГО «Українсько-німецький правознавчий діалог», ініціаторкою і координатором якого є переможниця Конкурсу на кращу доповідь Конференції-2015 д.ф.н, професор кафедри іноземних мов юридичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка Олена Шаблій. В рамках цього проекту 7 – 8 листопада 2019 року в нашому Інституті за підтримки Баварського академічного центру Центральної, Східної та Південно-Східної Європи (BAYHOST) відбувся Міжнародний семінар «Інтеграція, заснована на знанні: ключові мовні та тематичні питання в дискурсі німецької та української юридичної теорії та практики».
Одним з проектів Конференції та «Міжнародного центру УМІ» є також навчальний посібник за редакцією Олени Новікової у співавторстві з українськими колегами Ольгою Тулузаковою (Інститут філології Чорноморського національного університету імені Петра Могили, м. Миколаїв) та Уляною Штанденко (Інститут української мови НАН України; переможниця Конкурсу на кращу доповідь Конференції-2010) «Українська мова як іноземна. Підготовка до тесту. Тренувальні завдання. Середній рівень», який вийшов друком на початку 2018 року в Миколаєві, і став переможцем XII-ого обласного конкурсу «Краща Миколаївська книга» у номінації «Краще навчальне видання та підручники» Миколаївської обласної державної адміністрації. У 2019 році опубліковано його друге виправлене і доповнене видання.
У співпраці з постійними учасницями наших конференцій з Варшавського університету проф. др. Світланою Романюк і др. Катажиною Якубовською-Кравчик у 2021 – 2022 роках у видавництві Університету Людвіґа-Максиміліана опублікований також у вільному доступі навчальний посібник «Українська культура на щодень»
1. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА НА ЩОДЕНЬ. Частина I (uni-muenchen.de)
2. УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА НА ЩОДЕНЬ. Частина II (uni-muenchen.de)
Крім того, готова до друку колективна монографія «Сильні жінки Середньовіччя і образ нової Європи», яка є складовою спільного проєкту Iнституту славістики та його партнерів з Німеччини, Польщі та України, зокрема Чорноморського національного університету імені Петра Могили, Кафедри україністики Варшавського університету, Заповідника Софія Київська, Культурного центру Св. Едіґни у м. Пух (Баварія) та ін.
На особливу увагу заслуговує також Зимова школа з україністики для німецьких студентів і докторантів, яку започатковано в Інституті слов’янської філології у лютому 2018 року. Переможці Конкурсу на кращу доповідь конференції 2017, 2018 і 2019 років доц. Сергій Цікавий (Донецький національний університет імені Василя Стуса), доц. Ірина Брага (Сумський державний педагогічний університет імені А.С. Макаренка) та доц. Наталія Горбач (Запорізький національний університет) мали можливість запропонувати до уваги слухачів Школи свої доробки «Гра в класику: українська фантастична література початку ХХІ століття», «Мовна біографія Казимира Малевича» та «Я заздрю всім, у кого є слова…: мотив мовчання у творах про тоталітарне минуле».
Епідемічна ситуація 2020 – 2021 років у світі та війна 2022 року в Україні внесли свої корективи в роботу нашої Конференції – за 12 років її існування ми змушені були проводити обидва Засідання круглого столу за підсумками її роботи в режимі он-лайн і не змогли за традицією запросити у Мюнхен переможниць Конкурсу на кращу доповідь. Проте 17-го травня 2022 року в Iнституті слов’янської філології під Патронатом Генерального консульства України у м. Мюнхенi успішно відбулася відеоконференція за результатами нашого ХІІ-ого наукового форуму та за участі переможниці Конкурсу на кращу доповідь конференції 2021 року проф. др. ІРИНИ ФАРІОН (Нацональний університет Львівська політехніка) за темою “Духівництво і староукраїнська мова в ранньомодерний час (кін. ХVI-ХVII ст.): свідомість і чин”. Велика зацікавленність до доповіді, дискусій та виступів учасників заходу ще раз засвідчила, що традиція поширення та підтримки української мови, літератури і культури у стінах Інституту слов’янської філології Університету Людвіга-Максиміліана та в Німеччині матиме продовження і в майбутньому.
На Конференції 2022 року ми також розраховуємо на позитивний та масштабний резонанс і впевнені, що запропоновані до вашої уваги наукові доповіді знову стануть джерелом цікавої інформації та підґрунтям для жвавих обговорень і нових проектів. Нерідко зауважується, що україніcтика сьогодні перебуває в нелегкому становищі. Наші попередні конференції та співпраця з вами, з одного боку, це підтвердили, проте, з іншого, засвідчили, що україністика, безперечно, має потенціал і потребує подальшої підтримки та розвитку.
За традицією, результати цьогорічної Інтернет-конференціі будуть представлені в Інституті слов’янської філології на Подіумній дискусії за підтримки Державної адміністрації Баварії та за участі переможниці/переможця Конкурсу на кращу доповідь Конференції-2022. Публікація чергового Щорічного наукового збірника конференції запланована, як завжди, на осінь наступного року.
Ми щиро дякуємо всім вам за інтерес до нашої конференції та за ваші наукові розвідки. Пані Лесі Мартинюк ми вдячні за організаційно-технічну підтримку заходу, і з нетерпінням чекаємо на відкриття Конференції-2022.

Бажаємо всім учасникам інтенсивних і цікавих дискусій, нових відкриттів
та успіху конференції!

   Проф. д-р Ульріх Шваєр                                                                    Д-р Олена Новікова

Інститут слов’янської філології
Університету Людвіга-Максиміліана